Алексей Антонюк Японське суспільство є соціумом, що будується на патріархальних засадах. Патріархальність у Японії має глибоке історичне коріння та відповідні прояви у укладі життя населення, побуті та святах. Зрозуміло, у біполярній культурі такого типу, не могло не виникнути пам’ятних дат та обрядів, присвячених як дорослим чоловікові та жінці, так і дітям – хлопчикам та дівчаткам.
Походження свята
Истоки праздника «Танго-но сэкку», что в дословном переводе означает «Праздник первого дня лошади» берут своё начало в первом веке нашей эры. Тогда японский народ представлял собой конгломерат родственных племён, а жизнь на замкнутом островном пространстве, проходящая в непрерывной борьбе с силами стихии, поставила во главу мировоззрения мужчину как защитника жизни и основного добытчика.
Таким образом, помимо дат, посвященных исключительно мужчинам, возник праздник мальчиков в Японии. Центральный персонаж Танго-но сэкку – лошадь – символизирует все качества, присущие настоящим мужчинам. Это качества, которыми обладает отличный воин – смелость, скорость, храбрость и мужество.
Вначале Танго-но сэкку отмечался на пятый день пятой луны китайского календаря. Сейчас у него существуют фиксированная дата — 5 мая – и он входит в состав так называемой праздничной Золотой Недели
Під час періоду Нара святу було надано другу назву «Себу-но секку», що означає дослівно «Свято іриса». Друга назва відображає якості, які народна віра приписувала квітучому в цю пору року ірису – здоров’я та успіх. До 1940 року свято так і називалося днем хлопчиків. Після Другої світової війни він змінив назву на «День дітей».
Основні традиції свята хлопчиків
У Себу-но секку беруть участь хлопчики віком до 15 років. Спочатку свято являло собою обрядові дії, спрямовані на повноцінне розкриття сил весняної землі, що сприяють отриманню багатого врожаю не тільки для сім’ї окремо, але для громади та народу загалом. Духи рослин, дерев і трав, які мислилися хранителями чоловічої сили та енергії, задобрювалися учасниками церемонії, ним же підносили хвали та молитви. Сам імператор зі своїм почетом цього дня брав участь у зборі лікарських рослин. Але чи є в Японії свято хлопчиків, присвячене саме юнакам та дітям, і яким чином свято воїнів перейшло в якісно інший віковий рівень?
Під час проведення Танго-но секку селянськими сім’ями в полях виставлялися яскраві строкаті лякала та прапори для захисту врожаю від птахів та комах. За повір’ям, що яскравіше виглядатиме лякало в цей день, тим менше птахи псуватимуть посіви протягом року, і тим багатшим буде кінцевий урожай.
Згодом під словами «родючість» і «врожай» стало розумітися як благополуччя землеробської спрямованості, а й здоров’я потомства, дітей. Згодом виготовлення таких лякало почало підніматися в ранг мистецтва. Їх перестали ставити в полях, стали зберігати будинки та прикрашати ними фасади та дахи будинків цього дня.
Ритуал з коіноборі
У сучасній Японії цього дня виготовляють та вивішують перед будинком ритуальні прапори коїноборі, що мають форму коропів. Короп є символом духовної та фізичної стійкості, а за кількістю самих коїноборів можна визначити кількість у сім’ї дітей чоловічої статі.
Усередині будинку є спеціальна поличка, застелена зеленим сукном. Вона змушується ритуальними ляльками в самурайських шатах і з обладунками самураїв – гогацу-нінге. Свято є виключно сімейним. На ньому виконуються спеціальні ритуальні тексти та пісні
Святкування у різні історичні періоди
Традиційно Японія, День хлопчиків, у якій відзначається з початку нашого тисячоліття, кожну епоху привносила до його святкування певні зміни. В епоху Хейан це було спортивне свято, де демонструвалися фізичні досягнення хлопчиків і чоловіків у різних видах військових мистецтв.
У період Едо свято Танго-но секку набуло карнавальної пишності та повсюдності виконання. Він із цього часу святкувався у всіх верствах суспільства.
