Поклони в Японії

Японцы кланяются

Японія – країна, повна контрастів та дивовижних традицій, держава із загадковою та незрозумілою пересічному європейцю культурою. На окрему увагу заслуговують поклони в Японії, а точніше – їх класифікація та значення.

Привітання японською

У цій країні практично будь-яке привітання супроводжується поклонами. Одзіги (уклін по-японськи) – це характерне уособлення соціальних відносин між людьми, показник співвідношень кількох соціальних статусів. Уміння правильно кланятися – не проста наука, але водночас це справжній прояв доброго виховання та шляхетності.

Уклін «Привітання» в Японії може бути відтворений різними способами. Сенс, вкладений у нього, багато в чому залежить від цього, як було здійснено ритуал привітання. Так, наприклад, звичайнісінький уклін виконується не дуже глибоко, при цьому очі опущені в підлогу – це звичайнісінький і поширений спосіб висловити повагу людині. Такий самий уклін перед початком поєдинку каратисти виконують, не відриваючи очей один від одного, тим самим противники висловлюють готовність до бою.

Існує ще один унікальний різновид вітального поклону – він здійснюється в положенні сидячи, при цьому голова максимально опускається до підлоги. Це найвищий ступінь вияву шанобливості. Цікава особливість – за такого поклону оголюється повністю незахищена і дуже вразлива частина шиї, що, своєю чергою, демонструє абсолютну довіру. Адже в давнину могли й катаною «погладити» по шиї. Варто зазначити, що таке вітання було своєрідним каноном для дружини стосовно свого чоловіка. В даний час навряд чи комусь вдасться побачити такий ритуал, хоча багато японок досі практикують його як демонстрацію абсолютної довіри до свого чоловіка. Дуже часто учні у школі бойових мистецтв у такий спосіб вітають свого вчителя.

Характеристика поклонів у Японії красномовно свідчить у тому, що у країні абсолютно все наділено глибоким змістом.

Хто кланяється і навіщо він це робить

Уклін є звичайним вітанням у Японії, проте тут діють свої правила та особливості, знати які бажано кожному, бо як неправильне вітання може образити почуття співрозмовника або навіть образити його. Варто звернути увагу на те, що навіть чоловіки та жінки кланяються по-різному. Так, наприклад, чоловіки при поклоні тримають свої руки по швах, а ось жінки тримають кисті на рівні стегон, при цьому пальці стикаються.

Існує кілька простих правил, які допоможуть зрозуміти, хто кому і коли має кланятися:

  • Старший є носієм вищого соціального статусу або обіймає вищу посаду по відношенню до молодшого.
  • Чоловік є вищою особою по відношенню до жінки.
  • Вчитель завжди є вищою особою, незалежно від його віку та посади, яку займає учень. Так, наприклад, якщо учень з часом займатиме посаду прем’єр-міністра, він так само відважуватиме уклін своєму вчителю.
  • Гість завжди є вищою особою для господаря. Це правило поширюється і на персонал готелів та готелів.
  • Продавці у крамницях вітають своїх покупців, власники магазинів – своїм клієнтам. Загалом, той, хто отримує більше добродій від співрозмовника і відважує глибші поклони.

Існують ще й неформальні поклони, які найчастіше використовуються для суто формального вітання (хтось поспішає у своїх справах або випадково зіткнувся один з одним на вулиці). Вирушаючи до Японії, навіть із туристичною метою, слід познайомитися хоча б із найпоширенішими формами вітання – це допоможе проявити повагу до жителів Країни Вранішнього Сонця, а також не потрапити в неприємну ситуацію.

Рекомендовані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *