Пам’ятник Хатико у Японії

Памятник Хатико в Японии

Пам’ятник Хатіко в Японії було споруджено на станції Шибуя в 1947 році. Напевно, багатьом відома історія вірного пса за мотивами однойменного фільму. Однак тут і зараз мова піде про справжнього пса на прізвисько «Хатико». Він народився 10 листопада 1923 року у професора Хідесабуро Уено, який працював в університеті Токіо. Легендарний пес належав до породи собак Акіта-іну.

У міру дорослішання цуценя зростала його прихильність до свого господаря. Професора щодня вирушав на роботу і вірний пес йшов за ним до станції, куди повертався знову за кілька годин до прибуття поїзда. 21 травня 1925 року у професора прямо в університеті стався великий інфаркт. На жаль лікарі так і не змогли врятувати йому життя. На той момент Хатіко було лише вісімнадцять місяців.

Того дня вірний пес, зовсім не підозрюючи про те, що трапилося, чекав свого господаря у звичний час на тому самому місці. Однак час минав, а знайомий силует так і не з’являвся на горизонті. День за днем ​​собака приходив на залізничну станцію і продовжував чекати на професора – Хатіко відмовлявся вірити в те, що його господар більше не повернеться.

Реакція суспільства

Місцеві жителі та продавці, працівники залізничної станції та просто перехожі знали цього пса та захоплювалися його відданість. Родичі професора неодноразово намагалися влаштувати Хаті в добрі руки, проте пес уперто йшов на вокзал до тригодинного поїзда і чекав на свого старого друга. Тільки пізно ввечері, коли зі станції виїжджала остання електричка, чотирилапий друг професора повертався додому, щоб переночувати на ганку.

Місцеві частенько підгодовували пса і вважали його вже невід’ємною частиною свого життя, а працівники залізничної станції уважно стежили, щоб Хаті ніхто не ображав, не перестаючи захоплюватися його відданістю. Ще за життя Хатіко став популярним. Хтось опублікував цю трагічну історію в місцевій газеті і незабаром багато хто почав приїжджати на станцію, щоб особисто подивитися на цього героя, який став місцевою пам’яткою. Так Хатіко чекав на свого господаря протягом дев’яти років, поки його не знайшли мертвого неподалік станції. Він помер від філярії серця. Мрії таки збуваються, нехай навіть таким сумним чином. Хатіко зміг зустрітися зі своїм господарем – його кістки поховали поряд із могилою професора.

Встановлення пам’ятника

Ніщо й ніхто не зміг припинити це очікування завдовжки ціле собаче життя. Йому було 11 років та 4 місяці. За рік до цієї трагічної події було споруджено пам’ятник собаці Хатіко, на відкритті якого він зміг бути присутнім особисто. Після його смерті, зважаючи на таку популярність, в Японії був оголошений день жалоби. У роки Другої світової війни пам’ятник собаці довелося розплавити на потреби японської армії. Однак у 1947 році на станції Шибуя знову з’явився пам’ятник Хатіко у Японії.

Історія цього пса не може не викликати захоплення. Існує ще один меморіал, присвячений німому подвигу цього героя. Він знаходиться на привокзальній площі Одате. Споруджений у 1935 році, він так само, як і попередній пам’ятник, був розплавлений у воєнні роки і повернуто на своє місце назад 1987 року.

Сьогодні багато туристів з’їжджаються подивитися на це місце, де пам’ятник Хатіко є втіленням вірності та безкорисливої ​​відданості собаки. Ніхто не зможе висловити, що коїться в душі у собаки, який протягом дев’яти років наполегливо чекав на свого господаря і весь цей час не переставав вірити в диво. Також складно пояснити чотирилапому другові, чому господар більше ніколи не зможе ласкаво поплескати його за вухом. Історія пам’ятника Хатико – це німе свідчення щирої відданості та безкорисливої ​​любові собаки до людини.

Рекомендовані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.