Алексей Антонюк Храм Кінкакудзі у Японії більш відомий як Золотий павільйон. Це унікальний храм, розташований у старовинному японському місті Кіото. Спочатку храм будувався як місце для відпочинку великого імператора Асікага Йосіміцу, де він, власне кажучи, і провів свої останні дні. Найдивовижніша природа і унікальна архітектура храму, приголомшливе внутрішнє оздоблення та інтер’єр імператорської святині – все це якнайкраще впливає на загальну атмосферу, яка панує навколо храму.
Небагато історії створення унікального японського дива
Будівництво храму почалося 1397 року, спеціально для Есіміцу – третього сьогуна Асікага, який не отримував жодного задоволення від посади, а тому незабаром і взагалі зрікся престолу. Саме тому він вирішив збудувати унікальний палац, який буде втіленням раю на землі. Варто зазначити, що йому вдалося це зробити – можливо, саме через це він і провів у Кінкакудзі свої останні дні. Після смерті імператора його син, згідно з передсмертним проханням батька, в 1408 переобладнає будівлю в дзеновский храм школи риндзай. Величний храм Кінкакудзі своєю унікальною атмосферою та архітектурою надихнув на будівництво ще одного священного місця – Гінкакудзі або Срібний павільйон – був побудований онуком Есіміцу на протилежному боці Кіото через кілька десятиліть.
Три поверхи Кінкакудзі
За своєю архітектурною суттю, храм є триповерховою будівлею, кожен рівень якої відрізняється своїм оздобленням і особливостями інтер’єру. Так, наприклад, перший поверх спочатку призначався для прийому гостей, тому не відрізняється пишним оздобленням і великою кількістю декоративних елементів. Тут усе витримано у характерному японському мінімалістичному стилі. Піднімаючись вище, не можна не помітити, як різко змінюється ситуація. Стіни храму розписані найтоншими візерунками, найхимернішої форми. Вся справа в тому, що імператор Есіміцу на другому поверсі свого храму часто влаштовував вечори живої музики та поезії. А ось третій поверх є квінтесенцією імператорської розкоші. Насамперед, варто відзначити неймовірно яскраве освітлення, яке здійснюється завдяки широким арковим вікнам. Третій поверх імператорського храму повністю прихований листами із чистого золота – практично все тут (і зовні, і всередині) оповите золотою пилякою. Саме тому Кінкакудзі отримав назву «Золотий павільйон». Дах храму прикрашає птах-фенікс, відлитий із золота.
Храм Кінкакудзі сьогодні
Привабливість та унікальність величного храму багато в чому зумовлена його природним розташуванням. Справа в тому, що Кінкакудзі розташований практично на дзеркальній поверхні озера Кекоті і оточений пишною рослинністю дивовижних японських дерев. Глибоке озеро з кришталево чистою водою, химерне каміння найрізноманітнішої форми, що стирчить з-під води неначе маленькі острівці, густа рослинність і величні сосни навколо храму – все це дуже ефектно доповнює безпосередньо всю декорацію і посилює загальне враження від храму. В даний час Золотий павільйон у Кіото є сховищем реліквій Будди. На території поряд з храмом є святе джерело, яке носило дуже поетичну назву Гінгасен або Чумацький Шлях. Говорять, що сам імператор постійно брав звідти воду. Біля будинку настоятеля росте величезна сосна. За переказами, сам сьоґун посадив це дерево. Безперечно, це диво архітектури внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. І хоч Японія славиться своїми унікальними пам’ятками, проте Кінкакудзі безперечно заслуговує на окрему увагу кожного гостя Країни Вранішнього Сонця.
